Релігія і культура - точки дотику


Релігія завжди мала велике значення для розвитку культури в процесі цивілізації людства. Релігія і культура пов'язані тісно і нерозривно, і зміна вірувань позначається на розвитку культури найбезпосереднішим чином. Наприклад, вплив релігії на античну культуру явило світу давньогрецьку міфологію, яка, в свою чергу, породила античний театр і зробила великий вплив на європейську культуру. Тіціан, Шекспір, Моцарт, Рубенс не раз зверталися до неї у своїх творах. Біблійні міфи народжували все нові образи в мистецтві, а євангельські сюжети стали невичерпним натхненням для багатьох художників, поетів і музикантів.

Релігія і культура злиті воєдино з самого зародження історії людства. І про вплив зміни релігії на розвиток культури дуже наочно демонструє прийняття Православ'я на Русі, що вивів країну на зовсім новий рівень розвитку. Православ'я залишило свій спадок в культурі у вигляді храмового будівництва, друкування книг, написання ікон, виготовленням облачення. Все це відноситься до матеріальної культури. Крім цього, великий слід залишила церкву в духовності народу. Тут великий вплив на формування свідомості надали духовна музика, проповіді та віровчення.

Релігія як форма культури знайшла своє відображення в «Трійці» Рубльова, «Таємній вечері» та інших сюжетах в живопису- в безлічі прекрасних храмів у архітектуре- а також в скульптурі і музиці. Що ж стосується літератури, то тут особливо видно вплив релігії, особливо це стосується найбільших книг - Біблії, Корану і Ведів, які є вмістилищем мудрості, доброти і правди, джерелом творчого натхнення. У давньоруській літературі описувалися житія праведників, пізніше стали з'являтися в художній літературі образи людей, які є зразками святості.

Роль релігії в культурі незаперечна й існує така думка, що без релігії не може бути й справжньої культури. Християнин високої культури повинен уподібнюватися Ісусу Христу, який не бачив відмінностей між народами, для нього були лише люди як такі. Він повинен мати справжнє милосердя, яке є рухом душі, а не виконанням свого обов'язку і шляхом до спасіння. Він повинен бути високоморальним, терпимим і смиренним людиною, головним для якого в житті є любов до всіх людей, не осуд і всепрощення.




Ми вже з'ясували, що релігія і культура мають спільне коріння. Культура - це зв'язок поколінь, це культ предків. Антична культура справила великий вплив на християнську церкву, римська, в свою чергу - на католицьку, візантійська культура зайняла значне місце в православній. Це позначається в архітектурі храмів, у написанні ікон, в релігійній музиці і літературі. Через релігійну культуру церква долучає людей до світу мистецтва, розвиває в них художнє сприйняття.

Релігія і культура невіддільні, так як релігія надає достатньо великий вплив на світську культуру, якої дарує художні образи і сюжети зі своєї історії. Відсутність цих образів значно збіднило б цю саму культуру і позбавило її художньої виразності. Ще з давніх часів людина усвідомлювала, що він йде по житті не сам, що існують ті надприродні сили, які ним керують і управляють світом. Тобто, з самого початку культура перебувала під вплив релігії, спочатку примітивної і чисто інтуїтивної, потім більш високою і сознанной.

Релігія утримує суспільство в деяких межах культурної моделі, вона - ключ до історії. Неможливо зрозуміти культуру суспільства, не знаючи релігії, яка за нею стоїть. Релігійним натхненням створювалися перші художні образи в літературі, в зведенні храмів і виготовленні скульптур. Прагнення до вищих сил і їх заступництву в примітивних релігіях породжували шаманів і священні танці, у вищих - створення храмів, ікон та божественної літургії. Тому кожна велика культура являє собою тандем божественного руху і людського.

Поділися в соц мережах: