Активи підприємства та їх класифікація


Одним з найважливіших елементів, що забезпечують успішне функціонування будь-якої компанії, є активи підприємства. Вони являють собою власність фірми, відображену у фінансовій звітності в грошовому еквіваленті.

Всі активи підприємства можна розділити на великі групи: постійні і основні. До першої категорії відноситься рухоме і нерухоме майно, нематеріальні засоби, основний і оборотний капітал та інше. Основні або, як прийнято говорити, необоротні активи підприємства характеризуються тривалим терміном реалізації, який буде потрібно в разі виникнення необхідності їх продажу.

В активи підприємства входять і оборотні кошти. Вони, на відміну від попередньої категорії, можуть бути звернені в гроші за досить короткий термін. Наприклад, до таких належать готова продукція на складі, матеріали та сировина, необхідні для здійснення виробничої діяльності, заборгованість дебіторів, цінні папери, оформлені на короткостроковий період, а також грошові кошти на депозитних і розрахункових рахунках.

Необоротні активи підприємства мають ряд переваг, наприклад, надійність, тому що забезпечують безперебійне отримання доходу навіть під час серйозних фінансових труднощів, адже їх можна здати в оренду або передати в лізингове користування. Крім того, вони в меншій мірі схильні до впливу інфляційних коливань. Однак не варто забувати і про наявність недоліків, адже необоротні ресурси при активному розвитку технічного прогресу швидко зношуються і потребують заміни або модернізації, а отже, додаткових витрат. Як відомо, організація повинна вивчати кон'юнктуру ринку і вміти підлаштовуватися під будь-які її зміни, необоротні активи дуже важко маневрувати.




А ось оборотні кошти мають здатність до реструктуризації, тому можуть з легкістю підлаштовуватися до змін в економіці. Крім цього для них характерний високий рівень ліквідності. Готова продукція взагалі може служити засобом для швидких розрахунків з клієнтами. Оборотні активи підприємства недосконалі, виділяють ряд недоліків. По-перше, великі витрати на утримання невживаної їх частини. По-друге, вони схильні до дії інфляційного чинника, тобто існує загроза знецінення, внаслідок високих темпів зростання інфляції на ринку. У зв'язку з цим можна виділити третій момент: ризикованість деяких фінансових активів.

Найважливішим показником, що відображає фінансовий стан компанії, є чистий розмір активів, завдяки якому можна вирахувати, наскільки продуктивно працює підприємство і наскільки воно забезпечене власними коштами. Для того щоб розрахувати чисті активи підприємства, необхідно знайти різницю між сумою активу і пасиву балансу. Цей показник розраховується щорічно в порядку, встановленому чинним законодавством.

Отже, при обчисленні суми чистих активів використовуються всі необоротні ресурси, тобто підсумок першого розділу балансу, а також оборотні активи, які належать до другого розділу. Як виняток можна виділити викуп фірмою власних акцій у акціонерів з метою анулювання чи повторної реалізації іншим покупцям, а також заборгованість у вигляді нестачі коштів для обов'язкового внеску до статутного фонду акціонерного товариства.

Причому, розмір чистих активів повинен бути строго позитивним, а сума їх - вище статутного капіталу компанії. Ця вимога дозволяє наочно довести внутрішнім і зовнішнім користувачам звітності, що в процесі своєї діяльності фірма змогла примножити вклади власників акцій, а значить, працювала прибутково. За законом допускається зниження рівня чистих активів по відношенню до розміру статутного капіталу тільки в перші роки діяльності, так як в цей період основне виробництво фінансується за рахунок власного капіталу.

Поділися в соц мережах: