Податкова ставка - досягнення оптимального значення, що не перешкоджає підприємницької діяльності

Для більш повного викладу суті податкової ставки, використовуваної в якості інструменту податкової політики на рівні держави, необхідно дати визначення деяким термінам.

Отже, податки являють собою обов'язкові платежі фізичних та юридичних осіб у бюджет держави всіх рівнів до встановлених чинним законодавством термінами. Сукупність усіх податків у країні утворює податкову систему, яка грунтується на законодавчих державних актах. Саме ці нормативні документи встановлюють складові податку: об'єкт оподаткування, суб'єкт і податкова ставка.

У свою чергу податкова ставка підрозділяється на середню, граничну, ефективну, пільгову і нульову. Середня податкова ставка являє собою відношення загального податку до доходу, що підлягає оподаткуванню. Гранична податкова ставка показує відношення приросту сплачуваних податків до приросту доходу. Ефективна податкова ставка дорівнює частномум від ділення підлягає виплаті в процесі господарської діяльності додаткового доходу на величину отриманого в результаті від цієї ж діяльності доходу.

Зіставляючи середню ставку податку з доходом, можна визначити такі методики здійснення податкових нарахувань: прогресивна, при якій простежується збільшення ставки зі зростанням отриманого доходу-регресивна, що передбачає зменшення ставки при зростанні доходу-пропорційна, що забезпечує незмінність ставки незалежно від доходу, отриманого в певному періоді.

При порівнянні застосування перерахованих методик можна побачити, що прогресивна система оподаткування може спричинити за собою ухилення від сплати податків, та платниками буде зроблено все можливе для зменшення свого доходу. Це досягається за рахунок регулювання обсягів видатків, і при цьому часто все відбувається в рамках чинного законодавства через його недосконалість.

Яскравим прикладом застосування ефективної ставки податків можуть служити угоди дарування, після яких у податкових органах провадиться перерахунок сплаченого податку. І тоді податкова ставка буде дещо відрізнятися від початкової.

Питання про величину ставки податку постійно є предметом дискусій наукових діячів, політиків та економістів. Так, ще досить давно послідовники теорії Кейнса доводили, що зниження сукупного попиту буде відбуватися при високому рівні податків. Як результат - держава має зниження цін і затухання інфляції.

Інша ж сторона даних спорів, підтримуюча теорію «економіки пропозиції», доводить зовсім протилежне. Високі податки здатні збільшувати витрати суб'єктів господарювання, які, в свою чергу, їх перекладають на кінцевого споживача у вигляді завищених цін та підвищення інфляції. На підтвердження сказаного А. Лаффера була сформульована взаємозв'язок між ставкою податку і надходженнями до бюджету у формі кривої, яка і отримала назву автора. Економічний сенс цього графіка полягає в здатності росту податкових надходжень, завдяки збільшенню величини податку, що підлягає надходженню в бюджет. При цьому даний процес повинен тривати до певного рівня, вище якого простежується різке зниження активності суб'єктів господарювання, і їхня подальша діяльність стає просто невигідною. При значно менших ставках створюються сприятливі умови для роботи, стимулювання підприємницької діяльності, заощаджень, інвестицій і відбувається розширення національного виробництва. В результаті цього процесу відбувається розширення податкової бази, сприяє збільшенню податкових надходжень, незважаючи на те, що податкова ставка буде невисока.