Планування виробництва
Організація будь-якого виробничого процесу залежить від багатьох складових його факторів. В умовах економіки ринку кожне підприємство веде самостійну розробку планів. На їх основі проводиться випуск товару.
Планування виробництва базується на прогнозованих обсягах реалізації та випуску готового продукту. Ці показники визначаються в процесі маркетингового дослідження споживчого попиту з урахуванням державних замовлень. Виходячи з проведеного аналізу, складається виробнича програма, яка включає в себе три розділи. Перші два складаються з планів по випуску продукції в натуральному і вартісному вираженні. Елементами третього розділу служать прогнозні показники, які виражають передбачувані обсяги реалізації в кількісному, а також в грошовому еквіваленті.
Планування виробництва продукції в натуральних показниках складається із завдання, виконання якого вимагає випуску певного обсягу товарів, включених до номенклатурний перелік. Продукція повинна також володіти відповідною якістю.
Планування виробництва і реалізації готових виробів у фізичних одиницях дозволяє визначити обсяг випуску конкретного товару. Продаж даної продукції повинна задовольняти потребам ринку. Вартісне вираження прогнозних показників розробляється з урахуванням валового доходу, а також реалізованої і товарної продукції.
Планування виробництва проводиться з метою збалансування передбачуваних витрат суб'єкта господарювання з його фінансовими ресурсами. Для цього необхідно проаналізувати передбачувану собівартість товарів. Планування витрат виробництва є необхідною умовою для виявлення і використання резервів, що дозволяють добитися їх максимального зниження. Це, в свою чергу, дозволить виробити збільшення внутрішньогосподарських нагромаджень.
Планування собівартості повинне ґрунтуватися на прогресивних формах оплати праці, використанні виробничого обладнання та витрати матеріальних і енергетичних ресурсів. Воно також має враховувати передовий досвід інших організацій. Тільки в тому випадку, коли планування витрат засноване на науково обґрунтованому нормуванні, можна визначити і використовувати існуючі резерви, які дозволять знизити витрати на випуск товару.
Планування виробництва здійснюється з урахуванням локальних прогнозів окремих цехів і відділень, а також бригад. Велике підприємство може мати їх кілька сотень. Цільова установка, яка дозволяє зв'язати роботу колективу і техніки в єдиний технологічний ритм, служить орієнтиром об'єднання цих планів. Визначаються пріоритетні завдання як усього підприємства, так і його структурних підрозділів. Зазвичай, головною метою діяльності компанії є досягнення показників, які випливають з програми виробництва основної товарної продукції і фінансового плану.
Безпосередньою розробкою прогнозних показників підприємства займається головний економіст. Спільно з директором, який здійснює загальне керівництво, він визначає:
- взаємозв'язок і ступінь участі структурних підрозділів, входять в апарат управління підприємства і цехів, у проведенні аналізу діяльності організації, а також в перспективному і поточному планірованіі-
- терміни та методику здійснення роботи по складанню прогнозних показників та їх аналізу-
- форму узагальнення показників, отриманих в результаті проведеного аналізу і розрахунків по різних розділах плану-
- строки, методику та форми оперативних контрольних заходів за ходом виконання плану.