Що таке дрібна моторика і як її розвивати
Вчені, психологи і нейробіологи, вже давно стверджують, що дрібна моторика тісно пов'язана з розвитком кори головного мозку, що відповідає за мову, і тактильним сприйняттям людини. Вона являє собою сукупність дій, скоординованих між собою, різних систем організму (кісткової, нервової, м'язової), особливо при виконанні дрібних і точних рухів пальцями і кистями рук.
На початку життя саме розвиток дрібної моторики рук впливає на інтелектуальні здібності дитини. Від того, наскільки вправно малюк управляється з предметами своїми пальчиками, залежить багато чого в його майбутнього життя. Адже це вміння потім стане в нагоді при застібанні одягу, листі та багатьох інших навичках.
Батькам рекомендується займатися розвитком дрібної моторики дітей ледь не з народження. Дуже важливо займатися з дітьми після року і дошкільнятами. Для цього існують нескладні вправи та ігри.
Починати варто якомога раніше. Для немовляти при цьому досить легкого масажу кистей рук і кожного окремого пальчика. Іграшки, які можна не тільки чіпати і вистачати, але й пересувати, розбирати, збирати і т. Д., Сприятимуть тому, що дрібна моторика рук немовляти поступово розвивається. Багатьом відомі з дитинства гри "Ладушки", "Сорока-ворона", "Коза рогата" можна починати використовувати вже з півроку. На початку щоденних занять дорослий показує руху або робить їх ручками дитини, поступово дитина вчиться повторювати за батьками самостійно.
Така робота повинна проводитися регулярно, при цьому необхідно враховувати вік і рівень фізичного розвитку дитини. Пальчикові ігри будуть цікаві як самим маленьким дітям, так і дошкільнятам і навіть молодшим школярам. Творчі педагоги використовують у своїх уроках елементи театральної діяльності з пальчиковими ляльками. Завдяки цьому розвивається не тільки дрібна моторика, а й мова, увага, уява дітей. Батьки будинку також можуть ставити спектаклі з використанням такого роду ляльок. Це, крім іншого, допоможе зміцненню відносин та згуртуванню сім'ї.
Все більшою популярністю користуються фарби, якими малюють без пензлика (так звані «пальчикові»). Таким чином діти починають своє пізнання навколишнього світу, знайомство з кольором, розвивають своїх здібностей. Варто заохочувати кожне досягнення дитини, нехай навіть батькам воно і здається незначним, адже у формуванні маленької людини дрібниць не буває. Немовля почав тягнутися до іграшки, малюк вперше взяв ложку, дошкільник намалював свій перший малюнок - це все коштує вітати і стимулювати. І скрізь тут задіяна дрібна моторика.
Про те, що мова безпосередньо пов'язана з руховими навичками, говориться багато. Це ще одна з найважливіших причин, через яку необхідно розвиток останніх. Діти із затримкою мови зазвичай мають і погану координацію рухів пальців рук. Наслідком цього можуть стати порушення письма (дисграфія), а звідси і інші проблеми в навчанні.
Потрібно сказати, що особливих педагогічних навичок для розвитку дрібної моторики не потрібно. Після року можна використовувати такі звичні всім гри, як мозаїка (починати краще з простих картинок, що містять небагато елементів, поступово ускладнюючи), конструктор (тільки під наглядом дорослих до трьох років), ліплення з пластиліну або солоного тіста.
Такі заняття сприяють тому, що дрібна моторика дитини розвивається, стимулюючи тим самим і інші пізнавальні процеси дитини, а також мова. Потрібно сказати, що не варто ставитися до цих занять та ігор як до чогось необхідного, змушувати малюків. Це має бути цікаве і приємне проведення часу і для дорослих, і для дітей. Навіть звичайне зав'язування шнурка може перетворитися на цікаву і розвиваючу гру.