Дитяча Дружба Завжди Самая Міцна
Що таке дружба? Дружба - це одна з форм міжособистісних взаємин, коли між людьми присутні схожі інтереси, погляди на життя і тепле ставлення один до одного. Буває й таке, що люди різних складів розуму, мають абсолютно несхожі характери, але цим вони і притягуються один до одного. Одна людина може бути спокійним, а інший, як вибухова хвиля, але вони доповнюють один одного і разом їм комфортно.
Добре, коли є такі люди, які прийдуть на допомогу в будь-яку хвилину, які розділять хвилини радості і печалі, порадять, заспокоять і допоможуть прийняти вірне рішення. Особливо добре, коли є дитяча дружба, яка супроводжує людину практично все його свідоме життя. Коли людина росте з вами в одній пісочниці, бігає до вашої мамі їсти пиріжки і знає всі ваші таємниці і секрети, а також страхи і невдачі, але при цьому залишається вірним і відданим - це справжнє щастя. Щастя, що є поруч така людина, яка прийме всі ваші негативні сторони, тому що просто він справжній друг.
Проходить час, люди дорослішають, і, буває, втрачають зв'язок зі своїми товаришами, але тільки справжня дружба не знає часових меж. Тільки справжній друг дитинства йде з вами поруч по життю. Він може і не бути присутнім кожен день поруч, але ви знаєте, що один дзвінок - і він примчить.
Важливо вміти зберегти відносини, щоб дитяча дружба не залишилася дитячої, а переросла у доросле. Потрібно цінувати людей, які з'їли з вами не один пуд солі, побували в різних ситуаціях, але вийшли з них, зберігши гідність і вірність вам.
Хотілося б навести приклад, в якому показується, як людина не цінував відносини і розмінюватися на дрібниці, але в скрутну хвилину на допомогу прийшов тільки друг дитинства і підставив своє плече.
Наталя зі школи дружила з Альоною, їх вважали мало не сестрами, так вони були близькі. Школу закінчили разом, і пішли вчитися навіть в один інститут, тільки Наталя на більш престижний факультет, а Олена - на самий звичайний. Перший час все було як і раніше, але до закінчення третього курсу дівчинки майже не спілкувалися. Просто Наталя не знаходила часу на подругу і дитяча дружба поступово почала сходити нанівець. Олена дуже переживала, але спроби поговорити з Наташею не приводили ні до чого - дівчина стверджувала, що все добре, просто у неї немає часу. Але Алена-то бачила, що часу в неї не тільки на її персону.
Так, Наталя знайшла собі нових подруг, з якими проводила весь вільний час. Олена ж в таємниці сподівалася, що подруга «прозріє» і все повернеться на «круги своя». Тим часом вона почала працювати в архітектурному бюро, вийшла заміж і по закінченню інституту народила дитину. Наталія же все бігала по вечірках і навчання практично закинула - її перевели на контрактну форму навчання.
Через рік Наташа теж вийшла заміж і привела вужа в квартиру, що залишилася від бабусі. Прописала чоловіка до себе, так як він був з іншого міста. Два роки жили непогано, теж народилася дитина, Наталя працювала у взуттєвому магазині, чоловік - юристом. З Альоною періодично зідзвонювалися, але не більше того. Зате з університетськими дівчатками бігала по клубах у вільний час.
І тут як грім серед ясного неба - чоловік Наталії повідомляє, що вона тут більше не живе і показує якісь папери. Виявилося, що одного разу він підсунув їй документ, нібито на взяття кредиту, в якому говорилося, що вона дарує свою квартиру чоловікові. Чоловік все добре обіграв і Наташа залишилася на вулиці разом з дитиною. Коли вона дзвонила своїм подругам по інституту і просилася пожити, поки не знайде собі «кут», то у всіх знаходилися якісь відмовки. Жодна не ввійшла в положення Наталії і не прийшла на допомогу. І тільки Олена, незважаючи на протести чоловіка, відразу ж забрала подругу до себе.
Чоловік Наталії квартиру продав і зник з міста. Вона ще десь півроку жила у Альони, все-таки дитяча дружба перемогла. Дівчата багато розмовляли і Наталія зрозуміла, як була сліпа і жорстока. Тільки зараз вона зрозуміла, хто її справжній друг.