Афанасій Афанасійович Фет. Біографія поета

А. А. Фет - поет, творчість якого характеризується відходом від повсякденної суєти в «царство мрії». Природа і любов складають основний зміст його віршів. Вони тонко передають настрої поета, доводять його художню майстерність.

Історія народження

До цього дня ніхто не знає напевно, до якого роду належить Фет Афанасій Афанасійович. Біографія коротка може бути викладена за допомогою наступних достовірно відомих фактів. Його мати, німкеня Шарлотта Беккер, в 1818 році стала дружиною Іоаганна Фета. Через рік з невеликим у них народилася дочка. А ще через 6 місяців на лікування в Дармштадт прибув Афанасій Неофитович Шеншин, збіднілий російський поміщик. Він полюбив Шарлотту і таємно відвіз її в свою країну. Під час втечі вона була вагітна. Одні біографи стверджують, що від чоловіка, так як народила незабаром після прибуття в Росію. Інші ж вважають, що все-таки від Шеншина. Сам І. Фет в заповіті своїм цієї дитини не визнав. Хлопчик з'явився на світ в 1820 році. Його хрестили як православного і в метриці записали як сина Шеншина. Тільки через рік Фет дав дружині розлучення, і вона змогла, прийнявши нову віру, обвінчатися з новим чоловіком. Афанасій-молодший до 14 років ріс і виховувався як звичайний панич.

Роки навчання і проби пера

З 14 років життя майбутнього поета круто змінилася. Батько відвіз його спочатку до Москви, потім до Петербурга, а потім, за порадою приятелів, визначив на навчання в педагогічний заклад якогось Крюммера в глухому ліфляндського містечку Верро. Справа в тому, що ще в 1835 році духовна консисторія постановила батьком хлопчика вважати І. Фета. У Шеншина з'явилися вороги, які прагнули використати наявність позашлюбної дитини йому на шкоду. Він намагався таким чином забезпечити подальше благополуччя родини. Відтепер хлопчик зобов'язаний був підписуватися як Афанасій Афанасійович Фет. Біографія його при цьому не змінилася, однак подив і німі питання оточуючих йому дуже не подобалися і бентежили. У 1837 році юнак став студентом філософського факультету при Московському університеті. Навчався він цілих 6 років, як іноземець. У цей час у нього пробудився поетичний дар. Вперше збірка його віршів побачив світ у 1840 році. У 1842-1843 роках він продовжував друкуватися в «Москвитянин» і «Вітчизняних записках». У 1844 році не стало матері поета. Його дядько, Петро Шеншин, обіцяв відписати свій маєток племіннику, але так як помер в П'ятигорську, а не вдома, його спадщина розорили і гроші з банку вкрали. Щоб отримати хоч якісь кошти і повернути дворянський титул, Опанас був змушений піти на службу в армію. Через рік він отримав лише перший офіцерський чин.

Корисні знайомства

У 1848 році полк, з яким прибув поет, зупинився в селі Красносілля. Там Афанасій познайомився з Бржеський, ватажком місцевого дворянства, а через нього - з сестрами Лазич, в одну з яких закохався. Але Фет вирішив, що недобре одружитися жебракові на бідною. Незабаром Олена Лазич загинула під час пожежі. Полк перевели ближче до столиці. Багато в чому вирішальними виявилися знайомства, які завів у Петербурзі Афанасій Афанасійович Фет. Біографія творча його тільки виграла від дружби з Тургенєвим, а через нього - і з багатьма іншими письменниками.

Сімейне життя

Світ побачив нову збірку віршів поета. Він мав грандіозний успіх. У 1858 році вийшов указ Олександра II, згідно з яким титул дворянина можна було отримати тільки у званні полковника. Фет зрозумів, що дослужиться до нього лише до глибокої старості і відразу ж вийшов у відставку. Він переїхав до Москви і там в цьому ж році зробив пропозицію М. Боткіній. Жінка, яка мала позашлюбну дитину, відразу погодилася. Жили вони добре. Батько, купець-чаеторговец, дав за нею пристойне придане. Отримавши гроші, зовсім з іншого боку показав себе Афанасій Афанасійович Фет. Біографія його, з появою фінансів, змінилася в кращу сторону. У 1860 році письменник купив занедбаний хутірець і перетворив його в багату садибу. Реформу 1861 поет не підтримав. Фет виявився лютим захисником старих порядків. Тепер він думав тільки про примноження багатства і купував один маєток за іншим. У 1863 році вийшов двотомник віршів А. Фета. Нове покоління його не прийняло. У поета настав творча криза, багато років він не писав ні рядка.

Довгоочікуване повагу

Сусіди-поміщики обрали Фета мировим суддею. Посада була досить почесною. Подальших цілих 17 років на ній перебував Афанасій Афанасійович Фет. Біографія творча поета зате переживала кризу. Фет перестав співпрацювати з журналом «Современник», так як там утвердилася лінія Чернишевський-Добролюбов. А поет не хотів приймати ні сторону демократів, ні погляди лібералів. У 1873 році Сенат видав указ про причислення Панаса Опанасовича до роду Шеншиних. Подружжя фетів навіть змогла придбати багатий будинок в Москві на Плющисі.

Останні роки життя і творчості

Тільки в 1881 році поет повернувся в літературу. Спочатку він займався перекладами, потім знову став писати вірші, а ще пізніше - мемуари. У 1889 році великий князь К. К. Романов, друг і шанувальник поета, подарував йому звання камергера. Останнє, відоме нащадкам вірш, було написано в жовтні 1892. Підсумкове видання творів Фета випустили у світ тільки в 1894 році. Помер поет в листопаді 1892 від ускладнень після бронхіту. Так говорить про його останні дні офіційна біографія. Афанасій Афанасійович Фет насправді, за свідченням близьких, перед смертю просив випити шампанського, намагався вбити себе стилетом, і тільки потім його схопив удар.