Державін Г. Р. Біографія поета: основні віхи

В історії російської літератури першим письменником, який прославився на весь світ ще за життя, був Державін Г. Р. Біографія його і творчість стали відомі в Європі завдяки духовній оді «Бог». Вона була написана автором в момент найвищого просвітлення.

Дитячі та юнацькі роки поета

Біографія Державіна коротка, зрозуміло, може відобразити тільки ключові моменти його життя. На світ Гаврило з'явився в липні 1743 в селі Кармачі, розташованої в Казанської губернії.

Батьки його походили з дворянської, проте не мала великого достатку, сім'ї. Батько взяв у дружини бездітну вдову Текле Андріївну Горіну. Гаврило був їх першою дитиною. У 7 років хлопчика віддали на навчання в приватний пансіон німця Розі. Там він провів 4 роки. У 1754 році помер глава сімейства. Вдова залишилася з трьома дітьми на руках і не мала чим сплатити навіть борги чоловіка. Сусіди, скориставшись її безпорадністю, ще й відняли ті землі, які належали Державіним. І все-таки їй вдалося визначити синів у гімназію, яка щойно відкрилася в Казані. Гаврило показав настільки великі здібності, що директор гімназії згадав про нього на зустрічі з Шуваловим, фаворитом імператриці Єлизавети Петрівни. Граф відразу ж велів, щоб поряд з іншими дворянами кондуктором Інженерного корпусу був записаний і Державін Г. Р. Біографія же його свідчить про інше. Отрока з якихось причин визначили в Преображенський полк звичайним рядовим, а в 1762 році вже викликали на службу в Петербург. В солдатах Гаврило Романович залишався довгих 10 років. Багато чого йому довелося пережити за ці роки. У цей час стався державний переворот, змінилася влада: замість убитого Петра III правити початку Катерина II. Але як би не пройшов день Державіна, ночами він читав доступні книги і складав вірші.

Примусова відставка. Одруження поета

Тільки в 1772 році добився Державін Г. Р., біографія якого до цього і так була нелегкою, щоб його нарешті підвищили до унтер-офіцера і перевели в казарму для дворян. Там він пристрастився до гри в карти. Порушену проти нього кримінальну справу тяглося 12 років, так нічим і не закінчилися. Свої переклади, вірші і оди поет вперше опублікував у 1773 році. Три роки він перебував у військах генерала Бібікова, які намагалися придушити повстання О. Пугачова. У вільний час Державін продовжував писати. Несподівано начальство відправило Гаврила Романовича за його прямолінійний характер у відставку. Незабаром він знайшов впливового покровителя. Ним став князь Вяземський. Він допоміг Державину отримати посаду в Сенаті. Однак поет зрозумів, що там, де немає правди, він працювати не зможе. У 1778 році Гаврило Романович вирішив одружитися. Обраницею його стала 18-річна Катерина Яківна Бастідон. У цей же період поет увійшов в літературний гурток. Він звернувся до написання духовної поезії.

Заступництво Катерини II

Розгромна «Ода до Феліція» привела імператрицю в захват. У подяку вона призначила поета спочатку Олонецким, а потім Тамбовським губернатором. Тут він відразу ж розвів бурхливу діяльність. У Тамбові відкрив театр, сирітський притулок, школу, народний дім. Гаврило Романович як міг боровся з бюрократією і несправедливістю. Це не сподобалося владі Петербурга, на нього поскаржилися. Катерина вирішила, що надійніше буде тримати поета при собі і ніяких справ йому не доручати. За її наказом Державін прибув до столиці і більше 2 років жив там бездіяльно. Тільки в 1791 році Катерина дала йому посаду: її особистим секретарем за скаргами тепер став Державін Г. Р. Біографія його з цього часу відчутно змінилася. У 1793 році Державін став сенатором, а потім і президентом комерц-колегії. Поет став досить багатим і зміг дозволити собі купити собі будинок на Фонтанці. У цьому ж році померла його перша дружина. Незабаром Гаврило Романович знову одружився, тепер уже на подрузі покійної - Дарині Дьяковій.

Нові призначення

У 1796 році, після смерті імператриці, Павло I визначив поета правителем Ради. Через зухвалої поведінки надовго там не затримався Державін Г. Р. Біографія його, правда, при цьому особливо не постраждала: варто було йому написати похвальну оду імператору, як він знову отримав кілька високих призначень поспіль. Коли імператором став Олександр I, він дав Державину посаду міністра юстиції. Правда, на цьому посту Гаврило Романович довго не пробув, так як, за словами правителя, «занадто ревно служив».

Останні роки життя Державіна

У 1809 році поета остаточно видалили від усіх справ. Він жив то в маєтку, то в Петербурзі. Своїх спадкоємців у Державіна не було. Він займався вихованням дітей покійного друга. Любив вітати Гаврило Романович і талановитих молодих людей. Відомо, що він схвалив перші досліди і Пушкіна, і багатьох інших поетів, які стали згодом знаменитими. Гаврило Романович пережив навалу Наполеона і вигнання його армії з країни. Помер поет Державін, біографія якого була настільки насиченою, влітку 1816 у власному маєтку. Поховали його в церкві жіночого монастиря, розташованого поряд з Новгородом.