Читинська область, Забайкалля
Кілька століть тому територія, на якій сьогодні розкинулася Читинська область, була заселена спочатку племенами евенків, а пізніше - бурятами. З вісімнадцятого століття Забайкаллі почали освоювати переселенці, в тому числі і засланці старообрядці.
У 1782 році тут було Іркутське намісництво, а вже з 1852 року - Забайкаллі зі столицею - містом Чита. Область в 1870 році вже утворюють три округи: Селенгинский, Баргузинский і Читинський.
З дев'ятнадцятого століття основною промисловою галуззю стала гірничодобувна. На заводах і рудниках працювало дуже багато каторжан.
Читинська область стала відома як місце заслання декабристів після повстання в грудні 1825 року. Сюди були заслані брати Бестужеви, Н. Муравйов, М. Лунін, А. Якубович, С. Волконський, а пізніше до деяких з них приєдналися і їхні дружини: Трубецкая, Волконська, Муравйова.
Саме декабристи вплинули на подальший розвиток культури цього краю.
Деякі міста Читинської області мають обласне значення. Це Чита, Борзя, Болей, Краснокаменск і Петровськ-Забайкальський, що виріс і розвинувся навколо чавуноливарного заводу. Саме тут з 1830 до 1839 рік і відбували свою каторгу декабристи, яких перевели сюди з Чити. У старому місті ще збереглися будівлі, що свідчать про перебування тут цих героїчних людей. А на міському кладовищі можна побачити могили декабриста Горбачевського, склеп-каплицю дружини М. Муравйова.
У 1980 році (по нечисленних документам) вдалося відновити будинок, де жила Є. Трубецька, згодом тут відкрили музей, а поблизу залізниці влаштовано невелике меморіальне кладовище деяких декабристів.
Читинська область знаходиться в тайговій і степовій зонах. Більшу половину її території займають тайгові ліси, в яких ростуть кедр і даурская модрина, береза, сосна. У хащах можна зустріти соболя, колонка, горностая, тут водяться бурі ведмеді, рись, изюбрь.
Саме на цій території знаходяться такі заповідні зони, як Даурский і Сохондінскій заповідники, а також мінеральні курорти Дарасун, Молоковка, Шіванда і т.д.
Читинська область багата мінеральними джерелами, яких на її території більше трьохсот. Вони різноманітні: це і термальні азотні джерела, і холодні вуглекислі, і з середньої і слабкої мінералізацією.
Читинська область займає дуже важливе геополітичне значення. Вона межує відразу з двома державами - Монголією та Китаєм.
Через цей край проходять головні транспортні артерії, що ведуть до східних рубежів Росії, такі, як автомагістраль «Чита-Хабаровськ», «Транссиб», а через прикордонний Забайкальск перевозиться майже сімдесят відсотків усіх сухопутних вантажів з Китаю.
Ті, кому пощастило побувати в Читинській області - цьому гостинному, хлібосольному і привітному краї, не втомлюються захоплюватися просто винятковою красою цих місць. На думку більшості приїжджають сюди туристів, саме на цій території можна знайти найбільшу кількість аршанов, заповідник Сохондінскій - найбільший і найвідоміший, Онон - величаву річку, найкрасивішу тайгу, яка не має ні кордонів, ні меж, величні гори, вкриті рожевим серпанком квітучого багна, самі блискучі озера, безкрайні луки, самі грибні ліси і ягідні паді. І дуже любить свій край російський народ!