Фразеологічний зворот. Приклади
Фразеологічний зворот являє собою багатющий експресивно-стилістичний потенціал для літературної творчості.
На думку багатьох лінгвістів, специфіка фразеологічної одиниці визначається її відтворюваністю. Під цим властивістю розуміється те, що в процесі мовного спілкування фразеологізми не створюються, а відтворюються як стійкі лінгвістичні одиниці.
Приклади фразеологічних зворотів, які наводяться в словниках лінгвістичних термінів, зазвичай представляють ті значущі одиниці, в яких семантика мотивована, постійна і несе яскраву образність. Це можуть бути прислів'я, приказки, стійкі образні вислови: "дощ ллє як з відра", "сніг на голову", "грошей кури не клюють", "коса на камінь", "на вагу золота", "що в лоб що по лобі", "море по коліно "і т.п.
Розглянемо два види фразеологічних зворотів.
Фразеологічний зворот, що складається з лексичних одиниць фіксованого вживання, відноситься до так званого зрощенню, тобто такому вираженню, де компоненти злиті в єдиний образ, який укладено в їх смисловий "спаяності".
Наприклад, вираз "Бити байдики" тільки в такій стійкої комбінації слів несе певну семантику, і всім відомо, що воно означає "байдикувати", "віддаватися пустому проведення часу". Але це значення переносне, а етимологія вираження пов'язана зі старовинною грою в городки. При грі використовувалися невеликі дощечки, які потрібно було збити спеціальної палицею. Вони називалися байдики, а збивання їх вважалося забавою, дозвільним провожденієм часу.
Фразеологічні одиниці використовуються часто авторами у видозміненій формі з метою створення поетичного образу.
У Б. Ахмадуліної вираз "бити байдики" - головне образне семантичне ядро в описі недільного дня як відпочинку:
"Але день недільний вже байдики б'є то дитячим плачем, то дзвінком посудним."
Фразеологічний зворот, де складовими є слова, пов'язані один з одним смисловим значенням, відноситься до вільного фразеологизму.
Розглянемо деякі способи індивідуально-авторського підходу до зміни фразеологічних одиниць у поетичній творчості сучасних поетів.
Фразеологічні звороти та їх значення в авторській інтерпретації, проходячи творчий процес переосмислення, видозмінюються, і поряд з прямим значенням часто набувають властивості метафори, народжуючи особливий поетичний контекст.
Наведемо приклади з поетичної творчості нашого сучасника, ставропольського поета Андрія Дулепова:
Місяць за віконцем на дах присіла. / Думка в стрімкий політ душу за собою кличе / Птахом вирветься душа / А негода, хихикаючи, кривиться ...
Розглядаючи вживання фразеологізмів у поетичному мовленні сучасних авторів, можна відзначити вживання міжстильових розмовно-побутових елементів з метою посилення експресії:
Ось, знову змушений вплутатися в бійку
Вплутаємося, а раптом не вистачить сил
І недруги пріхлопнут бідолаху ... (А. Дулепа)
Приклад з творчості ставропольського поета А. Мосінцева:
І як пройдисвіти ні дудять в дуду
Про принади загального громадянства -
Брешуть падлюки! У світу на увазі
Поки одна лише ненависть - до слов'янства.
Багато фразеологізми явно "відкриті" і показують авторське ставлення до них: співчуття, іронію, жарт, осуд, біль, тобто те, що називається співпереживанням.
Жалко воїнів, через чужих амбіцій
На чужині пащу хлопцям довелося.
Багровіють над могилами зірниці
І сльозами з неба - теплий дощ ... (А. Дулепа)
Або відомий вірш Ю. Кузнєцова "Повернення", де клубочеться дим - це не побутова замальовка, а символ тлінності буття, безповоротної втрати.
Йшов батько, йшов батько неушкоджений
Через мінне поле.
Перетворився на клубочеться дим
Ні могили, ні болю ...
Ще один приклад з творчості А. Мосінцева:
Оптимізм Росією не втрачений
Хоч і дурний будь переворот,
Глядь, знову обіцяє селу удачу
Зграя заможних панів.
Авторське вираз "зграя панів", в якому вгадується фразеологічна одиниця "зграя собак", представляє авторське перетворення, де имплицировать елемент "зграя" в несподіваному поєднанні з виразом "заможні пани" створює розгорнуту метафору.
Лише кілька наведених прикладів наочно ілюструють, як фразеологічний зворот, активно використовуваний сучасними авторами в якості "поетичної фразеології", за допомогою введення в текст різноманітних прийомів сприяє посиленню його образності, яскравості і, крім інформаційної функції, виконує завдання емоційного впливу на читача.