Тридцятирічна війна: релігійні та політичні причини
Тридцятирічна війна - це перший військовий конфлікт, який охопив всю Європу. У ній брали участь дві великі угруповання: Габсбургський блок (австро-німецькі та іспанські Габсбурги, католицькі князівства Німеччини, Польща) та антигабсбургська коаліція (Данія, Швеція, Франція, протестантські князівства Німеччини, Англія, Голландія, Росія). Розгортанню цього конфлікту сприяли як релігійні, так і політичні причини.
Релігійні причини
«Війна вір» - це друга назва масштабного військового конфлікту, який тривав з 1618 по 1648 рік. Дійсно, Тридцятилітня війна стала найстрашнішим періодом протистояння католиків і протестантів в 17 столітті. Багато людей взялися за зброю, щоб встановити панування «правої віри». Про релігійний характер війни свідчать і назви протиборчих союзів. Зокрема, протестанти створили Євангелічну унію (1608), а католики - Католицьку лігу (1609).
Напруження взаємин протестантів і католиків стався, коли в 1617 році королем Чехії був проголошений Фердинанд Штирійський, який одночасно був спадкоємцем усієї Священної Римської імперії. Він був католиком і не збирався рахуватися з інтересами протестантів. Це чітко проявлялося в його політиці. Так, католикам він давав різні привілеї, а права протестантів всіляко обмежував. Основні державні посади займали католики, а протестанти, навпаки, переслідувалися. Було накладено заборону на виконання протестантських релігійних обрядів. Внаслідок насильства частина протестантів перейшла до католиків. Релігійні зіткнення знову стали звичайним явищем.
Все перераховане призвело повстання празьких протестантів 23 травня 1618. Тоді відбулася «Друга празька дефенестрація»: повсталі протестанти викинули з вікон однієї з фортець Праги габсбургських чиновників. Останні залишилися живі лише завдяки тому, що впали в гній. Пізніше католицька церква пояснювала їх порятунок допомогою ангелів. Після описаних подій католицька армія рушила на повсталих. Так і почалася Тридцятирічна війна.
Політичні причини
Але причини Тридцятилітньої війни пов'язані не тільки з релігією. Політичний характер конфлікту чітко проявився в наступні періоди війни (шведська, датська і франко-шведський). В його основі була боротьба з гегемонією Габсбургів. Так, Данія і Швеція, які захищали інтереси протестантів, хотіли знайти політичне лідерство в Центральній Європі. Крім того, ці країни харчувалися позбутися конкурентів на північних морських шляхах.
Тридцятирічна війна сприяла роздроблення імперії Габсбургів, тому навіть католицька Франція перейшла на бік протестантів. Остання боялася надмірного посилення імперії, а також мала територіальні претензії в Південних Нідерландах, Ельзасі, Лотарингії і Північній Італії. Англія ж боролася з Габсбургами на море. Тридцятирічна війна, причини якої крилися в релігії, швидко перетворилася на один з наймасштабніших європейських політичних конфліктів.