Суверенітет держави
Держава - це один з найважливіших соціальних інститутів, які організовують і контролюючих відносини і взаємодії індивідів і груп. Суверенітет держави - це невід'ємне його якість як діючого суб'єкта міжнародного права, характеризується політико-правової самостійністю, детермінованою юридичним правом рівності незалежних держав.
Суверенність влади позначає її самостійність і незалежність у прийнятті основних рішень. Зрозуміло, в сучасному світі не може бути абсолютної незалежності. Будь-яка держава в тій чи іншій мірі залежить від впливу інших країн або їх об'єднань. Однак це не означає, що освіта не має державного суверенітету.
У сучасному праві крім поняття «суверенітет держави» мається поняття народного суверенітету, суть якого - у верховенстві народу. Він розглядається при цьому як єдиний законний і правомочний носій верховної влади.
Однак суверенітет держави відрізняється від народного суверенітету. У першому випадку носієм (суб'єктом) є держава, в іншому - народ. Крім того, народний суверенітет може виявлятися не тільки в реалізації влади через виборні органи та інші політичні механізми, але і в різних формах громадського самоврядування.
В даний час концепція народного суверенітету визнана у світі, що відбилося, наприклад, у статті двадцять першій Загальної декларації прав людини, в якій записано, що народне волевиявлення має бути основою влади і виражатися в регулярних і нефальсифікованих виборах. Концепція суверенітету народу проявляється в праві на володіння природними багатствами і в інших формах.
Суверенітет держави, поза всяким сумнівом, найтіснішим чином пов'язаний з народним, тому як саме держава має виступати головним виразником волі суспільства.
Завдання і функції держави детермінуються його соціальною сутністю. Якщо воно виражає інтереси однієї соціальної групи на противагу інтересам інших, то завдання держави будуть зведені до забезпечення групового панування. Якщо ж воно буде виражати інтереси більшої частини народу, то на перший план вийде турбота про благо суспільства.
Говорячи про державу, необхідно виділити його основні ознаки. Це в першу чергу єдина політична влада, поширювана на все населення. По-друге, володіння суверенітетом. Третя ознака - наявність самостійної і незалежної законодавчої, виконавчої та судової влади. Четверта ознака держави - верховенство щодо інших влад всередині країни. По-п'яте, наявність спеціального апарату влади, а також управління і примусу. По-шосте, організація та здійснення влади виключно на правових засадах.
Під функціями держави розуміють основні напрями діяльності, які виражають його сутність і призначення. Їх можна розглядати за сферами поширення. Тоді це будуть внутрішні і зовнішні.
До внутрішніх функцій відносять економічну (формування бюджету та контроль над його расходованіем- вироблення програми економічного розвитку тощо.) - Соціальну (допомога нужденним членам суспільства, виділення коштів на охорону здоров'я, освіту, відпочинок, культуру і т.д.) - фінансовий контроль- охорону правопорядка- екологічну.
До зовнішніх функцій держави відносять співробітництво з іншими державами в економічній, політичній, науково-технічній, екологічній, військовій та культурній сферах- оборону країни від зовнішніх агресорів, охорону кордонів.
Такі основні ознаки і функції держави.