Міжкультурна комунікація - нова сучасна наука


Термін «міжкультурна комунікація» має на увазі під собою спілкування, що відбувається між людьми, що належать до різних культур. Як правило, це особисті контакти або масова комунікація, хоча часто можуть зустрічатися і такі опосередковані форми, як, наприклад, листування.

Міжкультурна комунікація - це поняття, яке вивчається відразу декількома науками, наприклад, психологією, культурологією, соціологією, етнологією, лінгвістикою, антропологією. Кожне вчення використовує свої власні теорії вивчення даної галузі знань.

Розділ 1. Міжкультурна комунікація та її місце серед інших видів спілкування.

В залежності від кількості осіб, які беруть участь у дискусії, в цілому комунікацію можна розділити на:

  • Міжособистісну. У цьому випадку діалог ведеться в так званій малій групі, наприклад, в сім'ї або в тісному колі друзів. Кількість учасників мінімальне, а відносини між ними досить безпосередні. Характер такого спілкування в першу чергу зумовлюється збільшенням або скороченням відстані.
  • Внутригрупповую або міжгрупову. Дистанція вже збільшується, тому зростає і число учасників діалогу.
  • Професійну. Спілкування тільки з питань бізнесу.
  • І нарешті, міжкультурну, яка включає в себе не тільки безпосередньо спілкування (міжособистісне, внутригрупповое, міжгруповое, професійне) між представниками різних народностей, але і листування.

Розділ 2. Міжкультурна комунікація. Історія появи.

Спочатку дане поняття було введено в мовний ужиток в 1950 році. Відомий американський антрополог Едвард Т. Хол займався адаптацією дипломатів і різного роду бізнесменів з США в інших країнах світу.

Саме тоді вчений висуває необхідність введення даного терміну. Хоча його теорія була вузьконаправленої і переважно ґрунтувалася на різних культурних стереотипах (загальноприйнятих нормах, цінностях, правилах, артефактах певного регіону або країни).

На даний момент переважає розуміння культури як системи розуміння способу життя, норм і цінностей не певної країни в цілому, а окремо взятій соціальної групи. Наприклад, культура організації, міста, покоління. Саме ж сучасне поняття культури вважається динамічним, тому що, на думку вчених, цілком може видозмінюватися і підлаштовуватися в залежності від тієї чи іншої соціальної ситуації.




На сьогоднішній день вже цілком може йти мова про формування певної наукової дисципліни, яка носитиме назву «Міжкультурна комунікація». Сформувавшись, ця прикладна наука стане незамінною для полегшення труднощів, що виникають в процесі спілкування між представниками різних культур, а також у тих випадках, коли буде необхідно знизити ймовірний конфліктний потенціал. Значення цієї науки зростає у зв'язку з підсилюються процесами: глобалізацією та інтенсивної міграцією.

Розділ 3. Лінгвістика і міжкультурна комунікація.

Подорож в усі куточки світу стає все простіше і простіше. Ні для кого вже давно не секрет, що ми живемо в так званій глобальному селі, але це зовсім не означає, що всі люди світу зобов'язані вести себе однаково. У кожного народу є свої традиції, прикмети, повір'я та звичаї. Іноді вони здаються дивними і незрозумілими, а часом і зовсім протилежні нормам, прийнятим в нашій рідній країні.

Наведу кілька прикладів

  • Привітання

Як себе слід вести тоді, коли ти зустрічаєшся з людиною вперше? Американці або канадці обмінюються рукостисканнями і дивляться один одному прямо в очі. У той час, коли в багатьох частинах Азії будь-який фізичний контакт просто неприпустимий.

Японцям, вітаючись, слід вклонитися опонентові, причому уклін повинен бути тим нижче, ніж поважна людина. Тайці вітаються, стиснувши руки перед грудьми і нахиливши голову трохи вперед, як при молитві. В обох країнах будь зоровий контакт заборонений.

  • Одяг

Багато країн мають особливі правила в плані одягу. У мусульманських і азіатських країнах не положено оголяти тіло, особливо жінкам. Вони, згідно з місцевими традиціями, носять тільки одяг з довгими рукавами та спідниці нижче колін.

  • Бізнес-етикет

Всі ми знаємо, що при діловому знайомстві прийнято обмінюватися візитками. Проте мало хто здогадується, що міжкультурна комунікація пропонує цілий звід правил відносно цього елемента ділового життя. По-перше, на візитці має бути обов'язково написано ваше ім'я і назву компанії, яку ви представляєте. По-друге, зворотна сторона візитки передбачає написання всього вищепереліченого на місцевій мові, на худий кінець англійською. По-третє, перед закордонною поїздкою постарайтеся дізнатися якомога більше інформації про правила вручення цієї самої візитки. Ви взагалі здивовані, що вони існують? А даремно! Наприклад, в Японії ніхто не підпише з вами контракт, якщо ви не передасте свою картку обома руками і не витратите, принаймні, хвилину вивчаючи візитку опонента.

Поділися в соц мережах: