Комп'ютерні пристрої виведення


З початком масового поширення обчислювальної техніки в повсякденній мові все частіше став зустрічатися термін «пристрої введення-виведення даних». Під ним ховаються цілі групи різних пристроїв. У даній роботі ми наведемо опис найбільш затребуваних з двох груп (Пристрої виведення і введення) стосовно до побутового персонального комп'ютера.

Багатьом відома кумедна історія, коли на запитання: «Який у тебе комп'ютер?», Користувач, особливо не замислюючись, відповідає: «Самсунг», прочитавши назву на моніторі. Веселуни навіть придумали схожий анекдот. Начебто б смішно, але навіть зараз ще зустрічаються користувачі, що відповідають точно також. Звичайно, можна вказати на помилку, але набагато ефективніше пояснити, які бувають пристрою виводу.

Комп'ютер, який не має можливості тим чи іншим способом видавати результати своєї роботи, є річчю в собі, причому абсолютно марною. Пристрої виводу призначені для видачі результатів. Серед них одне з найважливіших представлено монітором. Комп'ютер справно виконує поставлені завдання і видає відповіді на монітор. В даному випадку «відповіді» означають не тільки цифри, але й будь-яку візуальну інформацію. Навіть перегляд фільму - це представлене в відображуваному на екрані вигляді обчислення. Очевидно, що на питання про комп'ютер не можна відповідати, прочитавши назву на моніторі. Це ж різні речі, пов'язані лише побічно.

Пристрої виводу не вичерпуються одним лише монітором. Не менш затребувані функції звукового адаптера: навіть перші комп'ютери вміли відтворювати відносно складні композиції за допомогою динаміка (PC-спікера), а тепер деякі програми навіть відмовляються запускатися, якщо в системі відсутня повноцінна звукова карта.

Наступне популярне пристрій - це принтер, характерна особливість якого в тому, що з його допомогою комп'ютер отримує можливість виводити дані на папір. В даний час ціни на них істотно знизилися, тому часто принтер відразу набувається разом з комп'ютером.

Крім вищевказаних компонентів, існують спеціалізовані пристрої виведення даних, які в домашніх умовах використовуються рідко.

Щоб внести в комп'ютер задачу, служать пристрої введення. Їх список набагато більш великий, ніж у попередньої групи. Це дуже просто пояснюється: у людини всього п'ять почуттів, а найбільш просто і раціонально взаємодіяти з двома з них, а ось способів введення даних, доступних людині, набагато більше.




Основний пристрій - клавіатура. За допомогою її вводиться 90% інформації, що підлягає обробці. Довгі роки робляться спроби її потіснити, замінивши чимось більш оптимальним. Наприклад, дуже приваблива ідея голосового введення: письменники-фантасти давно зрозуміли її переваги і в своїх розповідях про звичайну клавіатурі майже не згадують.

Принцип роботи програм голосового введення заснований на аналізі вимовних людиною слів і перетворенні їх у введені дані. Це виглядає наступним чином: запускається програма, підключається мікрофон і віддаються команди управління або начитуються текстові дані. При словах «згорнути вікно» відбувається згортання і т.д. А набір тексту стає зовсім простим, адже комп'ютер бере на себе функції стенографістки. На жаль, рівень розпізнавання вимовлених слів все ще низький.

Маніпулятор типу «миша» знайомий всім. З появою графічних програмних інтерфейсів він став дуже затребуваний.

Тенденції розвитку дозволяють стверджувати, що зовсім скоро з'являться і стануть доступними за вартістю монітори з сенсорними екранами.

На полицях магазинів електроніки можна зустріти різні джойстики і навіть високотехнологічні рулі, які зацікавлять любителів пограти в комп'ютерні ігри.

Художники і дизайнери в своїй роботі використовують світлове перо, завдяки якому рисуемая картинка відразу ж потрапляє в комп'ютер.

Поділися в соц мережах: