Інвестиційна політика підприємства і держави
Складовою частиною економічного державного планування вважається інвестиційна політика. Причому вона значно впливає як на мікро-, так і на макрорівні. Інвестиційна політика складається з метою пожвавлення інвестиційної активності, тобто, створення таких умов, які будуть максимально привабливими для вкладників коштів.
Спеціаліст регулярно розробляє заходи щодо залученню додаткового капіталу. У даному питанні головним критерієм вважається розмір інвестованих коштів і рівень ризикованості операції. На макрорівні розглядається державна інвестиційна політика, яка в кінцевому результаті має поліпшити економічне становище країни, а, отже, і значно підвищити рівень життя громадян.
Також уряд робить вплив на ступінь інвестування капіталу господарюючих суб'єктів. Інструментами такого впливу є амортизаційна та науково-технічна політика. Наприклад, державними органами встановлюється норма амортизаційних відрахувань, обов'язкова для дотримання кожним економічним суб'єктом. За допомогою такої нехитрої заходи уряд отримує можливість контролювати швидкість відтворювального процесу в кожній галузі. У розвитку науково-технічного прогресу держава зацікавлена не менш, тому виділяє асигнування для підприємств тих галузей, які найбільше потребують в них.
Якщо говорити про нашу країну, то інвестиційна політика Росії вимагає ретельного вивчення. Адже економіка потребує припливу іноземного капіталу, грошових коштів державного бюджету вже давно не вистачає на фінансування всіх потреб господарюючих суб'єктів. Це яскраво відображено в зносі обладнання та іншої техніки на виробництві, в недостатній технологічній підготовці, яка особливо проявилася в роки кризи. У той же час інвестиційна політика повинна бути збалансована, оскільки приплив іноземного капіталу у великій кількості створює міцну залежність країни на міжнародному рівні. А для цього необхідно, в першу чергу, навчитися грамотно використовувати наявні ресурси. І тільки після організації раціонального виробничого процесу можна вдатися до допомоги закордонних спонсорів.
В даний час в промисловість Росії дуже вигідно вкладати гроші, так як рівень конкурентної боротьби невисокий, вартість сировини і робочої сили набагато нижче, ніж на заході. Незважаючи на таку привабливість, інвестори з побоюванням ставляться до настільки райдужним перспективам. Це пояснюється безліччю причин, наприклад, мінливість економічного становища країни, особливо в кризовий час, політична плутанина. Крім того, в нашій законодавчій системі можна виявити занадто багато неточностей і недоліків, тому в деяких випадках буває важко вирішити питання про право на власність. Держава не працює в сфері залучення іноземного капіталу, так як не розробляє систему пільг для зарубіжних підприємців. Ну і, звичайно, постійні стрибки курсу національної валюти не дозволяють проводити операції на вітчизняному ринку.
Можна зробити висновок, що інвестиційна політика повинна розвиватися в напрямку максимального зниження рівня ризику для іноземців, а також у напрямку складання пільгового оподаткування інвесторів.
Інвестиційна політика підприємств направлена на вкладення коштів в інші галузі з метою множення власного капіталу. А для того щоб головна мета цієї політики була досягнута, необхідно скласти чіткий бізнес-план, спираючись на який фахівець надходить в подальшому. Правильна організація процесу інвестування дозволить отримати більший розмір прибутку і значно розширити основну діяльність.