Податки з фізичних осіб та особливості оцінки їх ефективності

Акумулювання коштів до бюджету, у зв'язку з низькою податковою дисципліною і деформаціями в поведінці економічних агентів, призводить зазвичай до небажаних наслідків: скорочення приватних капіталовкладень за рахунок державних і, отже, відсутності приросту ВВП (так званий ефект витіснення «crowd-out effect», відкритий американським економістом Р. Баррозу). Назріває питання, наскільки характерний цей ефект для сучасної національної економіки?

Перевірка зв'язку між динамікою державних і приватних інвестицій з урахуванням часових лагів запізнювання реакції приватних інвестицій показує, що чим ближче вона до значення одиниці, тим більше тісний кореляційний зв'язок спостерігається. Однак у міру просування до ринку ситуація змінюється: спостерігається посилення кореляційної залежності між зазначеними макропараметрами.

Аналіз зв'язку динаміки обсягів державних витрат і щомісячного приросту ВВП також показав, що в російській економіці спостерігається тісний зв'язок держвидатків і обсягу національного виробництва. Можна вважати держвитрати істотним важелем впливу на макродинаміку.

Чи розглядаються податки з фізичних осіб в нашій економіці в якості антициклічного важеля і стимулятора економічного зростання, або тільки як спосіб поповнення скарбниці?

Прямі податки, згідно кейнсианскому підходу, є автоматичними важелями фіскальної політики, тому що їх величина практично прямо пропорційна доходах суб'єктів економіки і того, що приносять податки з фізичних осіб, отже, обсягом валового внутрішнього продукту.

У зв'язку з цим, їх зміна повинна більш ефективно впливати на макродинаміку, ніж зміна непрямих податків. Але згідно теорії пропозиції, таке падіння можна загальмувати пониженням ставки пропорційного податку. Ця теоретична посилка з'явилася свого часу однією з причин розробки в РФ проекту поступового зміщення пріоритетів на податки з фізичних осіб, що сприяє переважанню прямих податків. Такими на сьогоднішній день є: земельний, прибутковий, на придбання іноземної валюти, на майно, рекламу, а також збори: митний, паркувальний, за прикордонне оформлення, прибирання територій. Фізичні особи сплачують внески до пенсійного фонду, а є ІП - реєстраційний.

Однак структура податкових надходжень до бюджету, включаючи і податок на прибуток з фізичних осіб, та інші надходження від них, порівняно з іншими країнами дещо інша - у нас переважають непрямі податки. Тому функціональна математична залежність динаміки ВВП від обсягів прямих податкових зборів буде включати автоматичне зміна параметрів. Аналіз статистики показує, що найбільш дієвим важелем, який впливає на макродинаміку, є частка прямих податкових зборів від ВВП, а не такі, яким є податок на доходи фіз осіб.

У зв'язку з цим при розробці фіскальної стратегії важливо не тільки знати про ефективність прямих податків як фіскального антициклічного важеля, але і взаємозумовленості частини податкових зборів від своїх же значень на попередніх тимчасових інтервалах. Таке явище можна описати за допомогою методів економічного аналізу.

В економічній літературі поширена думка, що економіка країни дуже чутлива до податкових змін. Крім того, вважається, що ця залежність в останні роки посилюється, про що нібито свідчать високі і все більш зростаючі значення податкового мультиплікатора. До таких розрахунками слід ставитися обережно, адже приріст ВВП, закладений в основу такого розрахунку, міг бути забезпечений і іншими факторами. Крім того, на формування реакції рівня національного виробництва на податкові зміни йде час, а податки з фізичних осіб - явище поточне. Тому слід говорити про сукупний ефект податкових змін, розподіленому в часі.

Розгляд ефекту впливу податків на економіку в загальноприйнятому вигляді через механізм так званого податкового мультиплікатора не зовсім коректно. Так як цей показник не враховує непрямих факторів. Рівень прямого оподаткування є одним з найдієвіших фіскальних важелів згладжування циклічної динаміки. Але при його застосуванні в стратегії політики сталого зростання слід враховувати три основних моменти:

• між зміною частки прямих податків і реакцією обсягу національного виробництва існує лаг запаздиванія;
• ефект від дії податків на макродинаміку розподілений у часу;
• однократна зміна податкового навантаження на економіку викликає не тільки пролонговані зміни в динаміці ВВП, а й у динаміці податкових зборів майбутніх періодів.