Переклад боргу та його особливості
У господарській і юридичній практиці зустрічаються ситуації, коли організація не може повернути заборгованість лише з однієї причини: їй теж повинні, але не платять. Іноді в таких обставинах використовують переведення боргу - рідкісну і непросту процедуру, пов'язану для кредитора з появою додаткового ризику невиконання обставин.
Цивільний кодекс регулює цю сферу в дуже малому ступені, тому всі особливості відносин тут випливають з практики. Проведемо їх короткий огляд.
Хто бере участь в угоді і їх відповідальність
Отже, в договорах, які оформляють переведення боргу, задіяні три сторони:
- кредиторську
- первісний должнік-
- особа, яка приймає на себе зобов'язання з погашення боргу.
Природно, основним у оформлюваних відносинах є згода кредитора на таку угоду. Зазвичай його підпис під договором вже означає таке. Але іноді складається окремий документ у вигляді заяви, яку згодом прикладається до документа.
Природно, переведення боргу припускає, що новий боржник володіє необхідними ресурсами та юридичними можливостями, щоб виконати зобов'язання замість свого попередника. Причому характер переданих цінностей може носити як матеріальний, так і нематеріальний характер. Виконання певного обсягу послуг чи робіт теж зараховується. Головне - побажання кредитора.
Відповідальність
Крім того, беручи на себе тягар боргів, новий боржник, як правило, бере також і всю відповідальність за невиконання зобов'язань, включаючи санкції. Цей момент, треба визнати, дуже тонкий і сильно залежить від обставин. При цьому послідовникові іноді вдається вторгувати більш пільгові умови. Для цього зазвичай посилаються на статті Цивільного кодексу (ст. 356, п.2 ст. 367 і ст. 372), в яких говориться, що ні заставу, ні поручительство, ні гарантія на нового боржника не поширюється.
Однак на етапі попередніх переговорів на кредитора сильно не нажімают- не варто забувати, що є ще й переуступка боргу - досить жорсткий варіант подібних відносин, коли кредитор за певну плату віддає всі права на вимоги іншим особам. Згоди колишнього боржника на цю дію не питають. Приклад: пріснопам'ятні колекторські агентства, які зіпсували багато нервів простим громадянам.
Обсяг переданих зобов'язань
З практики відомо, що більшість таких договорів укладається по всьому об'єму зобов'язань. Особливо це характерно, коли предметом угоди стають борги по кредитах. Справа в тому, що кредитори всіляко опираються дробленню зобов'язань, не бажаючи обтяжувати себе додатковим контролем. Більше того, арбітражні суди всіляко підтримують цю тенденцію. У той же час ніде в законодавчих актах не міститься заборони на часткове погашення. І якщо сторони угоди все-таки вирішать його застосувати, то це буде цілком виправдано: так легше вирішувати проблеми заборгованості.
Заходи безпеки при переведенні боргу
Переведення боргу з цілком зрозумілих причин вимагає дотримання певних заходів безпеки.
По-перше, всім сторонам слід перевірити реєстраційні документи, а також повноваження осіб, які будуть підписувати угоду.
По-друге, кредитору необхідно упевнитися, що новий боржник платоспроможний, порядний і не має проблем із законом. Найменша підозра в приналежності до фірм-одноденок повинно служити причиною для відмови у співпраці.
По-третє, приймаюча борг сторона неодмінно повинна переконатися, що зобов'язання реально існує, і переведення боргу - це не чиєсь намір створити проблеми тепер уже іншому суб'єкту. Тут можна навіть провести деяку експертизу договору, а в його тексті передбачити пункт про передачу всіх підтверджуючих борг первинних документів.