Управління власним капіталом

Власний капітал складається з коштів, що належать господарюючому суб'єкту, авансованих їм у створення чистих активів. Величина цього капіталу служить одним з найбільш значущих показників економічного потенціалу та ефективності діяльності. Власні кошти поділені між оборотними і необоротні активи. Зазвичай загальна сума цих коштів більше величини необоротних активів.

Розрахунок власного капіталу здійснюється як суми статутного, резервного і додаткового капіталів, а також грошових фондів, що належать товариству. Власний капітал організовується з дня заснування підприємства з його подальшим нарощуванням за рахунок зовнішніх і внутрішніх, позикових і власних джерел утворення засобів. В якості головного джерела виступає прибуток підприємства, крім неї в якості джерела може виступити випуск акцій, кредиторська заборгованість, різні позики, приріст стійких пасивів. Управління власним капіталом може проводитися тільки після ретельного вивчення ефективності цієї діяльності у попередньому періоді. Тут варто враховувати не тільки сам капітал, але і його структурні елементи.

Управління власним капіталом пов'язане як із забезпеченням результативного використання тієї частини, що вже накопичена, так і з організацією власних фінансових ресурсів, призначених забезпечити прийдешнє розвиток підприємства. Під час формування ресурсів їх класифікують за джерелами, які можуть бути внутрішніми і зовнішніми.

У складі перших основне місце відводиться прибутку, що залишається в розпорядженні самого підприємства, вона і створює переважну частку власних ресурсів фінансування, що дозволяє забезпечити приріст власне капіталу, відповідно, і ринкову вартість компанії. У складі внутрішніх джерел певна роль відведена амортизаційних відрахуваннях, особливо це стосується підприємств з високою ціною власних основних засобів і НМА. Варто при цьому врахувати, що вони не роблять більшою суму власного капіталу організації, а тільки служать в якості засобу його реінвестування. Управління власним капіталом здійснюється з урахуванням того, що іншим внутрішнім джерелами не відведено помітної ролі у формуванні ресурсів організації.

Якщо говорити про зовнішні джерела формування власного капіталу, то тут основне значення має додатковий пайовий або акціонерний капітал. Одним з таких джерел створення власного капіталу для деяких компаній може послужити фінансова допомога, здійснювана на безоплатній основі. Іншими зовнішніми джерелами служать матеріальні активи і НМА, які включаються до складу балансу компанії.

Управління власним капіталом організації здійснюється на базі управління створенням власних ресурсів. З метою забезпечення ефективності даного процесу розробляється спеціальна політика, яка орієнтована на залучення власних ресурсів з різних джерел відповідно до потреб його розвитку в майбутньому періоді.

Управління власним капіталом банку здійснюється за схожими принципами. В якості основних завдань в даному випадку виступають:

- виявлення доцільного розміру капіталу-

- збільшення капіталу організації завдяки випуску додаткових акцій і нерозподіленого прибутку-

- визначення найбільш раціональної структури акцій, які тільки випускаются-

- визначення дивідендної політики та її реалізація.

Виходить, що управління власним капіталом здійснюється за чітко продуманим планом з урахуванням всіх нюансів поточної ситуації. Кожне підприємство в даному випадку вимагає певного підходу.