Податок з продажу
Податок з продажу передбачає такий тип оподаткування, при якому стягнення проводиться безпосередньо зі споживачів через ціну товару. Розрахунок суми податку здійснюється за допомогою процентної ставки від вартості пропонованого товару або послуги. Звичайно, як і в будь-якому правилі є винятки, так і в сукупності усієї виробленої продукції існує особливий перелік, який не підлягає оподаткуванню податком з продажів.
Чинне законодавство країни чітко встановлює правила його нарахування. Виділяються два можливих варіанти: або податок з продажів включається в ціну товару безпосередньо його виробником перед розподілом по каналах збуту, або стягнення проводиться в місці реалізації продукції, безпосередньо продавцем. Але, в будь-якому випадку, споживач його сплачує виробнику, а останній, у свою чергу, зобов'язаний перерахувати необхідну суму до відповідного фонду бюджету.
Якщо в угоді купівлі-продажу бере участь третя особа, тобто, покупець не є кінцевим споживачем, а купує товар з метою подальшого його продажу на вигідних для себе умовах, то необхідно надати, так званий, сертифікат перепродажу. Він дає можливість покупцеві не сплачувати податок з продажів, а згодом включити його у вартість придбаної продукції.
При цьому, згідно з законодавчими нормами, платником вважається юридична особа, тобто, підприємства, організації та установи, а також їх філіальні розгалуження. Податкова ставка визначається монопольно уповноваженими державними органами і законодавчо закріплена. Як правило, максимальна процентна ставка може досягати 5%.
Під об'єктом, підлягає оподаткуванню, розуміється сукупність випущених товарів, надання послуг, виконуваних робіт. Розрахунок може проводитися за допомогою готівкових грошових коштів, а також у безготівковій формі завдяки поширенню кредитних карт і таких платіжних інструментів, як чек, платіжне доручення і т.д. При здійсненні бартерних угод, тобто, коли один товар може обмінюватися на інший в еквіваленті, враховується даний податок.
Якщо говорити про доходи, що отримуються від операцій з нерухомістю, то в цьому випадку і ставка відсотка і правила нарахування трохи інші. Податок з продажу майна передбачає наявність деяких пільг для осіб, що реалізують власну нерухомість в перший раз, так як вони зовсім звільняються від виплат. Але при подальшій угоді купівлі-продажу майна платник зобов'язаний надати державі податкові відрахування в повному обсязі. Якщо вартість, наприклад квартири, становить не більше одного мільйона рублів, то податок також не стягується.
Якщо платника цікавить питання, який податок з продажу квартири йому доведеться виплатити, то слід оцінити вартість власності. Це пояснюється тим, що ставка диференційована, а значить, залежить від обсягу одержуваного доходу. Існує таке поняття, як податкове вирахування. У разі якщо вартість житла не перевищує двох мільйона рублів, платник податків має право на отримання вирахування від суми сплаченого податку. Як правило, відрахування обчислюється на підставі 13% ставки. Право його отримання надається платнику лише один раз.
Незважаючи на досить відчутне надходження коштів до бюджету, податок з продажів замінюється податком на додану вартість. До такого рішення прийшло вже понад 140 країн світової спільноти. Тим не менш, американці в цьому плані залишилися консерваторами і досі застосовують саме податок з продажів. Більшість економістів стверджують, що дана позиція є нераціональною, оскільки не дає позитивного ефекту для економіки.