Бюджетна система та її принципи
Бюджетна система країни має на увазі сукупність заходів щодо акумулювання, розподілу та використання коштів, спрямованих на реалізацію найважливіших соціальних програм, забезпечення апарату управління, а також на поліпшення добробуту громадян.
Головним фінансовим документом країни вважається державний бюджет, який затверджується урядом на поточний рік. Якщо розглядати Російську Федерацію, то в ній бюджетна система включає три основних компоненти:
- Федеральний (республіканський) бюджет.
- Бюджет суб'єктів федерації.
- Місцевий.
У республіканському бюджеті концентруються всі кошти, що надходять з різних джерел і йдуть на підтримання найважливіших сфер господарювання, задоволення соціальних потреб, підтримання військових потужностей країни, утримання державного управлінського апарату. Крім того, частина коштів розподіляється на бюджети нижчих рівнів у міру необхідності.
По структурному критерію виділяють дві основні частини: дохідну і видаткову. Перша формується за рахунок надходжень обов'язкових платежів і включає різні їх джерела. Видаткова частина відображає механізм розподілу акумульованих коштів згідно заздалегідь затвердженим планом. При прогнозуванні бюджету на майбутній період необхідно дотримуватися сталого балансу протилежних статей. На практиці ж досягти рівноважного положення буває вкрай важко і часто неможливо.
У зв'язку з нинішнім станом економіки бюджет знаходиться в дефіциті, тобто приплив коштів набагато менше його відтоку. Уряд встановлює граничну величину дефіциту, перевищення якої може призвести до негативних наслідків. Тоді застосовується такий запобіжний впливу, як секвестр. Вона передбачає скорочення витрат держави у всіх сферах його діяльності. Виключенню підлягають лише окремі статті, захищені діючим законодавством.
Варто відзначити такі принципи бюджетної системи:
- Принцип єдності передбачає наявність однієї для всіх суб'єктів економіки правової бази, яка передбачає певний порядок витрачання коштів, єдині принципи фінансування різних галузей господарювання, уніфіковані форми розрахунків не тільки з контрагентами, а й з державними органами.
- Бюджетна система країни повинна бути влаштована таким чином, щоб кожен уповноважений орган чітко знав свої права і обов'язки. Особливо це стосується формування та розподілу коштів бюджетів усіх рівнів. Тобто нижчі рівні також мають право управляти видатковою частиною на власний розсуд, якщо прийняте рішення не суперечить нормам закону.
- Принцип самостійності означає, що всі бюджети мають право на формування власних джерел доходу, визначення потреб і розмірів виплат, необхідних для реалізації найважливіших соціальних програм.
- Принцип повноти відображення руху фінансових ресурсів передбачає ретельне ведення документації з внесенням необхідних подробиць, що дозволяє в повному обсязі оцінити масштаби надходження коштів з кожного наявного джерела та сфери їх витрачання. Так, контролюючі органи отримують можливість відстежувати доцільність і чесність розподілу фінансових ресурсів на кожному рівні.
Крім цього, бюджетна система повинна відповідати принципам гласності, достовірності, ефективності та збалансованості. Таким чином, рішення, прийняті на будь-якому рівні, повинні бути відкритими для ознайомлення будь-якого охочого користувача, а для цього фінансові плани на майбутній звітний період регулярно друкуються і публікуються в спеціалізованих виданнях.
І у висновку можна сказати, що бюджетна система - це досить складний комплекс різних організацій, метою діяльності яких є поліпшення добробуту громадян, а також репутації країни на міжнародній арені.